- пристебнутий
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до пристебнути I. || присте́бнуто, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пристебнутий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
відстібати — а/ю, а/єш, рідко відсті/бувати, ую, уєш, недок., відстебну/ти й відстібну/ти, ну/, не/ш, док., перех. Знімати, відділяти пристебнутий предмет, звільняючи застібки … Український тлумачний словник
комірець — рця/, ч. 1) Зменш. до комір. 2) Вузький комір, пристебнутий чи приметаний до чоловічої сорочки або жіночого плаття. •• Бі/лі комірці/ про чиновників та управлінців. Си/ні комірці/ про виробничників. Сі/рі комірці/ про працівників обслугов … Український тлумачний словник
манишка — и, ж. Нагрудник, пришитий або пристебнутий до чоловічої сорочки. || Нагрудник, що його носять під жакетом замість блузки, або вставка до жіночого плаття, блузки … Український тлумачний словник
відстібати — відстібувати, відстібнути (розкриваючи застібки, знімати / вивільняти пристебнутий предмет), відстібувати, відстебнути, відпинати, відіпнути, відіп яти, відп ясти … Словник синонімів української мови
одпинати — пинам, наш, Ол. Відстібати, відділяти пристебнутий предмет … Словник лемківскої говірки